МАРУДНИЙ, а, е. 1. Який вимагає багато часу та зусиль (про роботу, справу тощо); клопітливий (у 2 знач.). -- Батько з сином беруться до марудної роботи «накладання основи»: нитки з основи проволікаються крізь зубці в берді та крізь вічка в переборах і присилюються до верстата. -- // Повільний, неквапливий (про людину). 2. Який викликає нудьгу; нудний. -- Бачила декого з професорів, одного (Срезневського) чула на публічній лекції, .. тільки лекція була дуже марудна. -- // Набридливий. -- Ну й марудна баба! Чорт сім пар постолів стоптав, поки пару підібрав -- // Який довго триває, наводячи нудьгу. -- Марудна ніч ховалася від сірого світанку --
КРИЇВКА, и, жін., розм. Те саме, що захисток; схованка. --Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека, коли [б] йому не вдалось., сховатись у безпечну криївку і добути меча-- // Місце таємного зберігання чогось або перебування когось; потайник, сховок. --Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб сховав--
БОРСАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Робити швидкі безладні рухи руками, ногами, всім тілом. --Параскіца хрипіла та борсалась, мов звір у пастці, під важким тілом глухої Маріори--
ЗВИТЯГА, и, жін., уроч. 1. Перемога в бою, у війні. --Богдан здіймає вгору булаву: — Вперед, братове, я вже бачу Наступну радість в нас гарячу, Звитягу військ моїх нову!; // Героїчний подвиг. --Отоді твої нам сили дуже, дуже придадуться — як співця, як піснетворця, як натхненника звитяги-- 2. Досягнення, успіх, здобуті подоланням труднощів у чому-небудь, наполегливою працею, демонструванням свого мистецтва і т. ін. --Україно, мускуляста трудова державо! Сяють на твоєму ошатному вбранні золоті зірки героїчних подвигів і трудових звитяг--.
НАСУПРОТИ, рідко НАСУПРОТИВ, присл., розм. I. Прямо перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці. --Захід сонця зайнявся полум'ям і насупроти обдав ярким світом гребінь гори з могиламию-- // у знач. прийм., з род. в. Уживається при вираженні розміщення кого-, чого-небудь перед ким-, чим-небудь; на протилежному боці від когось, чогось. --Олекса присунув собі стілець і сів насупроти мене-- 2. Всупереч, наперекір кому-, чому-небудь. --Катам насупроти ставай За визволення чоловіка-- 3. Те саме, що назустріч. — Що там таке? — заговорила стара, йдучи насупроти--
ЗАСЬ, ваг. 1. Уживається при вираженні заперечення чого-небудь, відмови від чогось.-- — А зась! Не діждеш ти мене сміттям годувати. Нагодуй свого Карпа, — сказала Мелашка -- // у знач. ім., рідко. -- Чи в толоку завербують, — До всього я придалась. Хлопці з іншими жартують, А від мене знають зась -- 2. Уживається як присудок у знач. не можна. -- Я сама знаю, що мені можна робити, а чого зась --
ДАЛЕБІ, рідко ДАЛЕБІГ, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. — Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою--; --Далебі, він сам себе не пізнавав -- // у знач. частки таки. — Якби не оце створіння, я далебі заснув би під кущем, так сьогодні парно якось у повітрі --
ТРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Штовхатися. -- Інші [школярі], сміліші, ходили по класу, билися, тручалися поміж лавками--; // Цокатися. -- Ще раз поцілувалися [спільники] і почали тручатися приязно чарками --
ПОТОРОЧА, і, жін., розм. 1. Те саме, що привид --Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застигли в сріблі... Поторочі ось і ось бовваніють: острішки, клуні, хліви...-- 2. також лайл. Те саме, що опудало. — Пфу! — плюнув пан з такою огидою, немов то перед ним стояла не Нріська, не вродлива молодиця, а якась потороча...--
КАЛАТАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим, об що, у що, також без додатка. Часто й сильно бити, стукати чим-небудь. --Діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами -- // Утворювати звуки, схожі на стукання калаталом. -- Десь калатають кулемети -- 2. Сигналізувати дзвоном, биттям об що-небудь; дзвонити. -- Федір Гичка б'є тривогу, Калатає в рейку-дзвін!...-- 3. без додатка. Те саме, що калататися. --Серце її неспокійно калатало, коли вона бігла назад, одшукуючи свої сліди--
