Тому що написання цього слова душе просте - як чується, так пишеться. А приклади у підручниках мають бути саме таки, якщо мова не йде про саме слово, а тільки про слова, які поруч.
| ||
Тема: Мовний лікнеп
Тому що написання цього слова душе просте - як чується, так пишеться. А приклади у підручниках мають бути саме таки, якщо мова не йде про саме слово, а тільки про слова, які поруч.
Местный профессор Хиггинс.
TALE QUALE.
Я думаю тому, что в українській мові не так багато іменників четвертої відміни. От тому вони постійно і використовують як приклади слова теля, курча, гуся, лошаСообщение от Deniska
*...и тогда, наверняка, вдруг запляшут облака...*
Блін, ви ще й відміни пам'ятаєте. Честь вам і хвала. А я просто говорю рідною мовою... Якби мене зараз щось запитали з граматики української мови, боюся, далі розбору речення не пішов би)))Я думаю тому, что в українській мові не так багато іменників четвертої відміни. От тому вони постійно і використовують як приклади слова теля, курча, гуся, лоша
Якщо не заперечуєте ще парочку варіантів:
"щиро дякую"
"красно дякую"
Така варіативність допомагає зробити мову більш красивою і соковитою...
Як не дивно, але за своє кількарівневістю українська нагадує мені японську... Чи китайську...)))
P.S. Загадка. Ану, хто перекладе на нормативну російську мову слово "безліч"? )))
Огромное количество, очень много, НЕМЕРЯНО
Местный профессор Хиггинс.
TALE QUALE.
Несметное количество, масса и т.д.... Но ненормативная лексика таки лучше передает этот оттенок))
Расширять возможности – гораздо увлекательней, чем сокращать потребности.
------------------------------------------------------------------------------------------
Прожитый день возврату и обмену не подлежит.
Нормативний переклад - "великое множество" )))
А в моем словаре переводилось как "несметное количество"))
Расширять возможности – гораздо увлекательней, чем сокращать потребности.
------------------------------------------------------------------------------------------
Прожитый день возврату и обмену не подлежит.
В общем, как сказала тетушка Чарли из Бразилии: "И не сосчитаешь!"
Кстати, о слове "считать". В русском языке оно имеет три основных значения:
1) подсчитывать что-либо ("считать слонов");
2) признавать кем-либо или чем-либо ("считать это нарушением");
3) полагать что-либо ("считать себя вправе").
На жаль, українською мовою дуже часто ці три різні значення механістично передають одним словом "рахувати", що є помилкою. Українською треба вживати такі слова:
1) лічити, рахувати ("рахувати слонів");
2) вважати, визнавати ("визнавати це порушенням");
3) вважати ("вважати, що є право").
Последний раз редактировалось Squee; 22.08.2006 в 13:10.
Гармонично недоразвитая личность
Carthago delenda est
Squee, знали б Ви як це різало моє вухо! До речі, цю помилку я дуже часто зустрічала по телебаченню з вуст народних депутатів.
А от використане Вами слово "механістично" теж якось незвично читається в цьому контексті... Від якого слова воно походить?
*...и тогда, наверняка, вдруг запляшут облака...*
Хм, можливо ви маєте рацію і я мав написати "механічно". Чому "механістично" навіть не скажу. Як буде час - пориюсь у тлумачних словниках...
Гармонично недоразвитая личность
Carthago delenda est
файна тема... =)
Все, що робиться за життя - робиться зараз. Або не робиться ніколи.
до речi, ранiше зустрiв слово "трошки". чи не слiд використовувати "трохи"... не пам'ятаю правил, щодо зменшувальних...
рiже вуха...
добра тема, дякую.
- Я не могу умереть, пока не заведу себе девушку...
--------
- Будь осторожен, Тиль,- они тебя сожгут живьём...
Якщо не секрет, в якому?
Та зараз вже трохи навчилися.
Я от завжди пригадую Івана Степановича Плюща з його знаменитим суржиком. Пригадую, як над його безсмертним "Виключте первий микрохвон" вся Україна реготала))).
Последний раз редактировалось Напівкровний одесит; 23.08.2006 в 20:04.
Знаєте, правило не скажу, але як носій мови прокоментую - і те, і інше, звучить абсолютно нормально... А ще можливі варіанти - троньки, трішечки, трішки...і ще є кілька, та всі не пригадаю...
2 Вінні Джонс - а "файно" - це західняцький діалект. Калька з німецької... Літературна норма все-таки "гарно".
"Русско-украинский и украино-русский словарь" 1992г.
Расширять возможности – гораздо увлекательней, чем сокращать потребности.
------------------------------------------------------------------------------------------
Прожитый день возврату и обмену не подлежит.
Ой... не довіряю пострадянським словникам... неякісні вони, на жаль..."Русско-украинский и украино-русский словарь" 1992г.
Причому, незалежно від мовної пари. Я, наприклад, німецько-російські, стараюся купувати тільки з Німеччини...
А в мене російсько-український тритомник, радянського розливу. Наскільки я в курсі, кращого нема. Там, правда, інша проблема - він занадто зросійщений...(((
Ну здрасти: 1992г - это уже не просторадянськи)) Издательство Киев.
Расширять возможности – гораздо увлекательней, чем сокращать потребности.
------------------------------------------------------------------------------------------
Прожитый день возврату и обмену не подлежит.
Особисто мене нудить від такої ще радяньської звички знущатися над словами, пов`язаними з Україною. Россійською це звучить: "УкрА'инский", "УкрА'ина".....
Вже багато часу минуло з тої пори, коли назва нащої держави пов`язувалась зі словом "Окраина", але звичка залишилась...
Мене аж воротить, коли чую щось подібне!!!
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки