Прекрасный гимн! У меня всегда слезу пробивает в любом исполнении... вопрос в том что для огромного количества индивидуумов этот гимн как "кол" в сердце
| ||
Тема: Гимн Украины
Прекрасный гимн! У меня всегда слезу пробивает в любом исполнении... вопрос в том что для огромного количества индивидуумов этот гимн как "кол" в сердце
Безопасность под угрозой
И я обожаю наш Гимн! Только по утрам чаще сама его пою. Подзаряжаюсь)) Не шучу, мне правда НРАВИТСЯ.Сообщение от полковник1
Гимн Украины в исполнении 14 национальностей, проживающих на территории Украины
Мені також подобається наш гімн. Особливо що ми браття козацького роду, бо в мене дійсно як по маминій , так і по батьковій лінії в роду були козаки,. А по друге, я прекрасно памятаю, що перша козацька республіка, Січ Запоріжська, принципово відрізнялася від оточуючих нас країн що на Сході, що на Заході. Принципово, тому що на Січі, на відміну від інших країн не було приватної власності ні на землю, ні на надра, ні на засоби виробництва, Все це була власність Війська Запоріжського.. відповідно, відсутність приватної власності на землю та засоби виробництва породила унікальний феномен - демократичну республіку, що знаходилася в оточенні абсолютиських феодальних держав. Січ також вперше в Європі запровадила загальну початкову світську освіту коштом Війська Запоріжського.
Так що гімн у нас прекрасний
На английском - просто супер!
Вот думаю: поставить на телефон, или нет?
У меня стоит рок-версия, для телефона, по-моему, лучше.
Думаю тут виновна бесплатная или мало-платная приватизация.
Пример:
завод ЗОР сравняли с землёй
на Продмаше Велес-Агро, частное предприятие, выпускает такие плуги и культиваторы, как выпускал ЗОР.
Почему?
Там досталось на шару.
Тут - частная инициатива.
Приватна власність протирічить Гімну України. В Гімні чітко сказано, що ми козацького роду, а на Січ і Запоріжській на відміну від Московії та Західної Європи не було приватної власності на землю, надра та засоби виробництва ( промисли та манафактури), все це було власністю громади - Війська Запоріжського. Також принциповою відмінністю Січі була пряма ( не парламентська з розподілом влади на законодавчу та виконавчу), а ще раз підкреслюю - пряма форма демократії.
Так що Гімн у нас прекрасний, тільки от громадська власність гівнюкам дісталась, не козакам
Про демократію я цілком згоден.
А ось про власність - ні.
Ось що пише Микола Аркас
Запорожжя.
Запорожжя у цю добу пробуває по стародавньому, держиться своїх стародавніх звичаїв, маючи свої безкраї степи, так звані Запорожські вольності, що займали усю просторонь теперішньої Катеринославщини і Херсонщини. Кожен Запорожець, хто мав охоту, ними користувався, – земля, річки і лимани тих вольностей належали усьому товариству, і ніхто не мав свого власного грунту. Що-року роздавалися земля і рибні лови по жеребках тим Запорожцям, котрі хотіли орати, рибальчити або випасати гурти та отари овець, і то тільки на один год. Власність мали тільки зімовчане, – так звалися жонаті Запорожці, що жили не у Січі (бо жінкам не можна було й за верству підходити до Січи), а по зімовниках, та й у тих власність була те, що вони самі побудували, та ще їх худоба, а не ґрунт, на котрому стояла будівля і випасалися вівці, товар та коні. Більшість Запорожців не любила господарювати, та й ніколи їм було коло хліборобства ходити; походи та війна – то було їх життя, то була їх слава, і з них мали вони доволі користи; не треба було братись за плуга, та й не по натурі їм була ця праця. Про їх рівноправство, про їх вільне життя мріяв увесь Український люд, усе поспільство, та не зуміло воно осягти того за-для себе.А про гімн я, власне, і не сперечавсяКрім власті воєнної та адміністративної (що-до порядку всякого), Гетьман мав ще силу над фінансами – він мав право збірати податки. Найбільший дохід був не з налогів, а з торговлі та з промислів або реместв. Усі ті гроші йшли у військову казну. Фінансова справа велася не гаразд, – не через те, щоб гроші розкрадали, а не було порядку. Дуже довго власні гетьманські гроші лічили разом з військовими, і аж за Данила Апостола почали одріжняти фінанси гетьманські од військових. Тоді ж настановлено було окромого урядовця, котрий звався Генеральним підскарбієм, – по теперішньому це міністер фінансів.
Фокс, не погань Гимн Украины и эту тему своей коммунистической пропагандой.
Ви тільки що самі привели, що земля та засоби виробництва на Січі знаходилися не в приватній, а в громадській власності. Що не так? Можливо ви сплутали громадську власність на землю та засоби виробництва, зі знаряддями праці та особистою власністю?
Що до того, що в силу існування суспільного розподілу праці, те ж гетьманської та старшини, рано чи пізно цей феномен Січі мав зійти з історичної арени, я згоден. Але принциповим залишається те, що в своїй історії ми мали цей феномен як громадська власність, та пряма форма демократії, то це безумовно.
Тому, як на мою думку, Гімн України, коли декларує, що ми козацького роду, як свого часу класична скульптура вГреції, де суспільство вже розділились на немічне тіло раба та ожиріле рабовласника, відображають той втрачений цілісний ідеал, гармонію людських відносин , коли в Україні на Січі не було експлуатації людини людиною, а жили громадою в сім'ї вольній.
Так що тоді зрозумілим стає і Шевченко, з його в сім'ї вольній, новій: громадян , де вільний розвиток кожної особистості, є запорукою всіх людей в Україні. А Січ, з її громадською власністю та прямою формою демократії, що доречі родило високі стандарти в освіті ( перша в Європі загальна світська , безкоштовна, коштом Війська Запоріжського, система освіти), дає підстави що це можливо і для сучасної України, незважаючи на те що слова Гімну, що ми козацького, а не гендлярського, роду, не відповідають дійсності.
На все свій час (від Матвія)
Последний раз редактировалось фокс; 13.09.2016 в 20:46.
Ми козацького, а не гендлярського роду, АмаліяФокс, не погань Гимн Украины и эту тему своей коммунистической пропагандой.
И не говори, зёма... Мне об этом всю жизнь твердили в СССРе....Ми козацького, а не гендлярського роду, Амалія
Что же вы строем не ходите?
Памятаєш, скільки книг про українське козацтво було надруковано в Україні при СРСР, але чомусь в містах їх не купували, а тільки в селахИ не говори, зёма... Мне об этом всю жизнь твердили в СССРе....
Я не знаю как и где покупали, а у нас в селе денег на одежду детям не хватало не то что на книги... В селе была маленькая (в две комнаты, одна из них "читальня" ) библиотека, но книжный фонд практически отсутствовал... И хотя я учился в гарнизонной школе, в библиотеку Дома офицеров дорога мне была закрыта. Одним словом, сын колхозника, раб колгоспа "Червоне дишло"...
Что же вы строем не ходите?
да, ми росли з тобою в умовах диктатури пролетаріату, де селяни (як потенційні мілкі буржуа) навіть не мали політичних прав (тих же паспортів). Хоча в цьому відношенні мені повезло, я ріс в радгоспі, а не в колгоспі. Радгосп мав і паспорти, і техніку. і права, і школи, і бібліотеки, і навіть декілька невеликих заводів.
Пдлюка Брежнєв загубив Худенко, який в 60-ті , завдяки впровадженню своєї системи господарювання планував скоротити апарат управляння в селя в 50 раз, кількість занятих в сільському господарстві з 45 до 4 міліонів, а з села містечка.
Чем больше я узнаю людей, тем больше я люблю собак
Ваши права
Ответить с цитированием
Социальные закладки